Іменник — самостійна частина мови, що називає предмет, особу, явище і відповідає на питання хто? що? (лисиця, книга, веселка).
Морфологічні ознаки. Іменники належать до певного роду, змінюються за відмінками й числами.
Синтаксична роль. У реченні іменник може виступати будь-яким членом речення (найчастіше підметом і додатком): Весна іде, красу несе. Заглядає у вікно цвіт яблуні Книги — морськаглибина. Пливуть у піднебессі кучеряві хмарки.
Комментариев нет:
Отправить комментарий